Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повгрузати

Повгрузати, -заємо, -єте, гл. Увязнуть; войти въ землю; въѣсться въ тѣло (о многихъ). Хата в того Хоми така, що й вікна в землю повгрузали. Г. Барв. 190. До парубка, аж у його і вірьовки повгрузали в руки. ХС. III. 57.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 208.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВГРУЗАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВГРУЗАТИ"
Бідорака, -ки и бідораха, -хи, об. = бідолаха.
Бумкати, -каю, -єш, гл. Извлекать басовые, густые звуки (на струнномъ инструментѣ).
Доскона́льний, -а, -е. = досконалий 2. Звісно, той там у школах, потім у віську, хазяїна досконального нема. Сим. 217.
Ідак, -ка, м. = їдець. Желех.
Ме́жень, -жня, м. Люде казали, що сей год на гречки добрий межень буде, на проси не так, а на гречки добрий.
На́рість, -рости, ж. Наростъ. Н. Вол. у.
Обдзьобувати, -бую, -єш, сов. в. обдзьоба́ти и обдзюба́ти, -ба́ю, -єш, гл. Обклевывать, обклевать. Ой надлетіли райські пташеньки, та обдзюбали винограденько. Гол. Всі ягоди на вишні обдзюбали. Греб. 368.
Повітати, -та́ю, -єш, гл. Привѣтствовать. Щоб пан отець, пані мати і вся родина вийшли повітали та донькою сина. Мет. 171.
Рушний, -а, -е. Подвижной, проворный. Вх. Лем. 463.
Стовбула нар. Стремглавъ, внизъ головой. О. 1862. І. 67. V. 90. Зацідив по уху переднього, той аж стовбула став. Мир. ХРВ. 94. Стовбула перекидатись.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВГРУЗАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.