Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повгрузати

Повгрузати, -заємо, -єте, гл. Увязнуть; войти въ землю; въѣсться въ тѣло (о многихъ). Хата в того Хоми така, що й вікна в землю повгрузали. Г. Барв. 190. До парубка, аж у його і вірьовки повгрузали в руки. ХС. III. 57.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 208.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВГРУЗАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВГРУЗАТИ"
Биндоокий, -а, -е. = Блиндоокий.
Златогра́ний, -а, -е. Искрящійся золотомъ. Златограний промінь. Чуб. І. 179.
Кваскуватий, -а, -е. Кисловатый.
Кізлик, -ка, м. Отгородка на чабанской арбѣ для топлива. Мнж. 182.
Медівни́к, -ка, м. 1) = медяник 1. 2) Названіе различныхъ растеній, a) Galium verum. Вх. Пч. І. 10. б) Galeopsis versicolor. ЗЮЗО. І. 123. в) Dracocephalum Moldavica. ЗЮЗО. І. 121. Cм. медяник 2.
Пірчити, -чу, -чиш, гл. Колотить, бить (кого). Народ як зсадив вовка, як почав пірчить, то вже йому й не хочеться, насилу живий вирвався. Рудч. Ск. І. 3. Жене баба квочку з курчатами та пірчить її дубцем. Грин. І. 203.
Повідв'язувати, -зую, -єш, гл. Отвязать (во множествѣ).
П'ятрини, -ри́н, ж. мн. У горшечника: полки, на которыхъ ставится готовая посуда. Черк. у.
Усеношна, -ної, ж. Всенощная.
Цілитель, -ля, м. Исцѣлитель. Св. Антонію, зубовий цілителю! поможи мені. Чуб. I. 125.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВГРУЗАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.