Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

побіл

Побіл, -лу, м. 1) Бѣлая глина. Вас. 182. 2) Побѣлка. Лохв. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 203.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОБІЛ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОБІЛ"
Випаляти, -ля́ю, -єш, гл. = випалювати.
Ди́бки I нар. = Дибка. Дали бабі рибки, стала баба дибки. Ном.
Лож, -жі, ж. Ложа, прикладъ ружья. Шух. I. 229.
Моту́ззя, -зя, с. соб. Веревки. Гниле мотуззя. Гей, гей, рятуйте і мотуззя готуйте. Чуб. III. 326.
Поросплоджувати, -джую, -єш, гл. Расплодить, развести (во множествѣ).
Порятувати, -ту́ю, -єш, гл. Спасти.
Присвідчитися, -чуся, -чишся, гл. Убѣдиться, удостовѣриться. Присвідчилися, що земля круглобока. Ком. I. 52.
Притупити, -плю́, -пиш, гл. Притупить. До обіда покосили, гострі коси притупили. Мет. 314.
Учень, учня, м. Ученикъ. Ном. № 14055. Стор. І. 195. Не учень для вчителя, а вчитель для учня. О. 1862. І. 66. Осман, високий учень мій в рицарстві. К. МБ. X. 19.
Фуярош, -ша, м. Мастеръ, дѣдающій фуярки. Вх. Лем. 478.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОБІЛ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.