Барильчина, -ни, ж. = барило. Ой пійду я в комірчину та загляну в барильчину.
Гомоні́ти, -ню́, -ни́ш, гл. 1) Говорить. Зібралася уся громада, посіли, гомонять. Дай тобі, Боже, щоб ти тихенько гомонів, а громада тебе слухала. Руками гомоніти. Шутливо: писать. 2) Шумѣть, кричать; производить глухой шумъ. Кажи, та не гомони дуже. Сині хвилі гомоніли. Гомоніла Україна. Широкий Дніпр не гомонить. Байрак гомонить. 3) Поговаривать. От і тепер гомонять, що Трубихівна ходить до своїх сиріт дітей.
Дзя́бра, -бер, мн. = Зябра.
Долі́ніж нар. Ногами внизъ къ землѣ.
Животво́рний, -а, -е. Животворный, оживляющій.
Орлик, -ка, м.
1) Ум. отъ орел.
2) мн. Раст. Aquilegia vulgaris L. Cм. оксамит.
Оторопатіти, -тію, -єш, гл. Оторопѣть. Як я йому росказав, що там діється, — так він так і оторопатів.
Порозмуровувати, -вую, -єш, гл. Разобрать каменныя стѣны (во множествѣ).
Роскувакатися, -каюся, -єшся, гл. Расплакаться (о дѣтяхъ).
Уймак, -ка, м. Захваченный въ неволю, въ плѣнъ. Син пійшов у кримські уймаки.