Висмоктувати, -тую, -єш, сов. в. висмоктати, -вчу, -чеш, гл. Высасывать высосать. Довго держав він чарку коло рота, висмоктував останню крапельку. Висмоктав з самого серця кров.
Заворо́тень, -тня, м. 1) Колѣно, изгибъ рѣки. 2) Холощенный, оскопленный бычокъ.
Загріба́чка, -ки, ж. Кочерга. Ухопила горнець з печі, та й шпурнула в груди. Та бо я ся від череп'я зачяв обтрісати, вна вхопила загрібачку: «Рушай, гицлю, з хати!»
Осипати, -па́ю, -єш, сов. в. оси́пати, -плю, -леш, гл. = обсипати. Знати, знати козацьку хату скрізь десяту: вона соломою не покрита, приспою не осипана.
Подуванити, -ню, -ниш, гл. Подѣлить. Між собою подуванили.
Поперебігати, -гаємо, -єте, гл. Перебѣжать (о многихъ). Усі поперебігали на цей бік.
Порозгорювати, -рюю, -єш, гл. Добыть съ трудомъ, съ горемъ (во множествѣ).
Роспоряжати, -ся, гл. = роспоряджати, -ся.
Сапета, -ти, ж. = сапет. Ум. сапетка.
Справування, -ня, с.
1) Отправленіе, исправленіе (должности).
2) Поведеніе.
