Буча, -чі, ж. Шумъ, крикъ, тревога. Зчинилась була буча не мала: поспільство свого козацтва рішатись не хотіло. збити бучу. Поднять шумъ. За онучу збили бучу.
Гнітитися, -чу́ся, -тишся, гл.
1) Давиться, надавливаться.
2) Быть угнетаемымъ.
3) хліб гнітиться. Хлѣбъ подрумянивается. Паска ніяк не гнітиться.
Забруди́тися, -джу́ся, -дишся, гл. Запачкаться. Заросився, забрудився.
Застовбу́рчитися, -чуся, -чишся, гл. Стать вверхъ, дыбомъ (о волосахъ, шерсти).
Надава́ти, -даю́, -єш, сов. в. нада́ти, -дам, -даси, гл. 1) Надавать, дать. В подолку три таляри, що мі хлопці надавали. Всякої всячини матуся надає. Сим. 203. Надає їй бебехів. 2) Придавать, придать. 3) Давать, дать въ приданое. А що, вже оженився? — Оженився. — А надано що за нею? 4) Давать, дать достаточно, удовлетворить чѣмъ. Узявсь возити у ту піч дрова, та ніяк не надасть: тілько укине, — вже і нема. А морю широченному, глибокому, силенному води не надаси. 5) Назначать, назначить. Нового попа надано до нашої церкви. 6) Жаловать, пожаловать, даровать. 7) Надвигать, надвинуть на какую-либо сторону. Клали сіно, та на борозенний бік (у возі) надали. 8) Угораздить. Надала мені нечиста встрять у се діло!
Нехтувати, -тую, -єш, гл.
1) Не беречь, небрежно относиться. От одежа в його й гарна, коли ж він нехтує нею. Гадяч. у. Нехтувать одежину. Вона грошима нехтує.
2) Пренебрегать.
Позагачувати, -чую, -єш, гл. Запрудить (многое), сдѣлать плотины.
Поземно нар. Горизонтально.
Попідкопувати, -пую, -єш, гл. Подкопать (во множествѣ).
Променистий, -а, -е. = промінистий. Веселого променистого ранку.
