Конт, -ту, м. Продовольствіе, съѣстные припасы. Хліба не купуємо; конту з обох нас доволі.
Льоно́к 2, -нку, м. 1) Ум. отъ льон. 2) Раст.: a) Linaria vulgaris. б) Linum catharticum.
Мизка́ 2, -ки, ж. Мездра на кожѣ, мякоть во внутренности тыквы.
Опилок, -лка, м. = обаполок.
Перезва, -ви, ж. Свадебный обрядъ: въ понедѣльникъ, послѣ первой брачной ночи, родственники новобрачной идутъ на угощеніе въ хату родителей жениха; при прохожденіи поютъ соотвѣтствующія пѣсни. Щитайте, скільки душ у вас перезви. Івасьова перезва через улоньку перейшла: як рій гуде, як мак цвіте, як рожа процвітає.
Побратися, -беруся, -берешся, гл. 1) Взяться, взять другъ друга. Поберуться усі хлопці і дівчата рядком за руки. 2) Пойти, отправиться. Побрався Павло додому. Гарасько до овець побрався. Куди отце летять з оселі горобці? Дивлюсь, у сад побрались молодці. 3) Пожениться. Доки не поберуться, любляться, а як поберуться, то судяться. Поберемося, небого! 4) Обратиться, превратиться во что (о многомъ). В їх од його лікарства усе в животі брусом побралось.
Поздиратися, -ра́юся, -єшся, гл. Содраться.
Потупити, -плю́, -ниш, гл. Иступить (во множествѣ). Обидва ножі потупили, — тепер чим хоч, тим і криши.
Прогайка, -ки, ж. Промедленіе.
Чорна, -ної, ж. Кутузка. Обізвався, що (сільський) голова не до діла каже, а той зараз і гукнув: «У чорну його!» Десятники повели усіх у чорну.
