Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

плач

Плач, -чу, м. Плачъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 193.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЛАЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЛАЧ"
Засоли́ти, -лю́, -лиш, гл. Посолить. Варвара заварить, а Сава засолить, а Микола поставить кола. Ном. № 507.
Зво́ди, -дів, м. мн. Очная ставка. зво́ди зво́дити. Давать очную ставку. Екатер. у.
Лапичка, -ки, ж. Кусокъ земли, оставшійся послѣ раздѣла цѣлаго загона. Черниг. г.
Підліщки, -ків, мн. = підліски. Cм. підлісок. Вх. Пч. І. 8.
Поетів, -това, -ве Принадлежащій поэту. Душа поетова святая. Шевч. 561.
Розбовкати, -каю, -єш, гл. Раззвонить, разболтать.
Топіт, -поту, м. Топотъ? рысь? Ми поїхали за ним у догонь, догнали його під дубом: спав. Ми їхали добрим топотом, — не чув він, так дуже спав. Новомоск. у.
Упиряка, -ки, м. 1) Ув. отъ упирь. Драг. 39. 2) Упрямецъ, злой упрямецъ.
Чечик, -ка, м. пт. чечетъ. Бігла чечітка поперед ворітка; вийшов чечик, дав їй мечик, а вона й стала. Ном. заг. № 429.
Щабель, -бля, м. Перекладина въ передвижной лѣстницѣ, также въ полудрабку. Рудч. Чп. 250. Чуб. VII. 403. Упала з драбини, щабель уломився.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПЛАЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.