Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пішак

Пішак, -ка, м. 1) = піхурка. Угор. Вх. Зн. 49. 2) Пѣшій работникъ. О. 1862. IV. 93. 3) Пѣхотинецъ. К. Досв. 9.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 189.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІШАК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІШАК"
Верхняк, -ка, м. 1) Верхній жерновь въ мельницѣ. 2) Часть гончарнаго круга (Cм.). Вас. 179. Шух. І. 260 — 262. 3) Верхній слой скирды. 4) Дека въ струнномъ музыкальномъ инструментѣ (кобзѣ, торбанѣ). КС. 1882. VIII. 282; 1892. ІІІ. 382. 5) Металлическая крышка курительной трубки. Чіпка одкрив верхняк, потяг люльку, — огонь осіяв сіни. Мир. ХРВ. 306. 6) У гребенщиковъ: верхушка рога. Вас. 163.
Висунути, -ся. Cм. висувати, -ся.
Відвалювання, -ня, с. Отваливаніе.
Загуді́ти, -ду́, -де́ш, гл. = загусти. Стор. МПр. 106. Загуділи голуби. Чуб.
Зайоло́зити, -жу, -зиш, гл. = заялозити.
Засу́ха, -хи, ж. 1) Засуха. Покарав Господь людей превеликою засухою. Стор. І. 150. 2) Высохшее озеро. Одесс. у. (Браунеръ).
Клопоточка, -ки, ж. Ум. отъ клопота.
Пияк, -ка́, м. Пьяница-мужчина. Вх. Лем. 449.
Прип'яти, -пну, -неш, гл. = припняти.
Саморозвій, -вою, м. Саморазвитіе. К. Кр. 35.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІШАК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.