Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пічкур

Пічкур, -ра, м. 1) Истопникъ. (Черк. у.), кочегаръ. Н. Вол. у. 2) Любящій лежать на печи. Левиц. Пов. 189. 3) Рыба бычекъ, Gobio. Мнж. 189. Ум. пічкуре́ць. Ой пійду я на річку, на річку да піймаю два линця, а третього пічкурця. Н. п.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 189.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІЧКУР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІЧКУР"
Блатнарь, -ря, м. Гвоздь. Так го (Христа) тяшко ростігали на крест і блатнар'ями прибивали. Гн. І. 65.
Гладший, -а, -е. Сравн. ст. отъ гладкий. Левиц. І. 64.
Коби Cм. коб.
Коричуватий, -а, -е. Корытообразный, усѣянный рытвинами. Дорога в лісі коричувата. Харьк. г.
Маля́р, -ра́, м. Живописець, художникъ. Коли б же мені тиї малярі, — вималювала б милого собі. Мет. 52 Там маляр продає образи. Левиц. І. Ум. маля́рик. То я б собі була малярика мала, я б своє личенько тоді змальовала. Чуб. V. 100.
Нахвасувати, -су́ю, -єш, гл. О колесѣ: обтянуть ободомъ.
Палко нар. 1) Горюче, жарко. Дрова горять палко. 2) Вспыльчиво. 3) Пылко.
Плисти, -ву́, -ве́ш, гл. 1) Плыть. Ой як лебедям плисти против води важко. Мет. 108. Гиля, гиля, білі гуси, на річеньку плисти. Грин. III. 249. 2) О зернѣ; высыпаться. Вівса ми ще не пожали, а він пливе.
Повк, -ку, м. Полкъ. Приїхали три козаки з повку, розв'язали Марусі головку. Мет. 105. Ум. повчок. Отак Вовчок жене ляхів повчок. Ном. № 673.
Прикрасити Cм. прикрашати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІЧКУР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.