Відтягати, -гаю, -єш, сов. в. відтягти, -гну, -неш, гл. 1) Оттаскивать, оттащить, отволочь. 2) Оттягивать, оттянуть, отвлекать, отвлечь. 3) гласу не відтягне. Не въ силахъ отвести голосъ, заговорить. Лежить, гласу не відтягне ніякого: ні, вже, кажу, не лийте води, не піднімається.
Заступи́льно, -на, с. = заступень.
Затурча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. = затуркати і и 2. Затурчить у вухо горлицею.
Киринити, -ню, -ниш, гл.
1) Вскапывать, взрывать.
2) Приводить въ безпорядокъ.
8) Пачкать, марать.
Нахожалий, -а, -е. Пришлый, захожій. Він не тутешній; у нас таки сіх жидів чимало, а се так якийсь нахожалий, хто його зна, відкіля він.
Невидомий, -а, -е. Темный, непроглядный. Темна нічка, невидома.
Тихомирно нар. Спокойно, тихо. Нас послано траґедію козацьку і папську тихомирно назирати.
Усмолити Cм. усмолювати.
Хрускавки, -вок, ж. мн. Клубника.
Шкірити, -рю, -риш, гл. — зуби. Оскаливать (зубы). Переносно шкірити зуби — смѣяться. Ти думаєш, ми не бачили, як ти шкірив зуби, як нас переписували? Ото не смійся.
