Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бурлити, -лю, -лиш, гл. Бурлить. Чути — щось гуде клекоче, бурлить страшніше самого грому. Кв.
Гільцем нар. гільцем голий. Совершенно неимущій; голъ, какъ соколъ. Черк. у.
Квітчатися, -ча́юся, -єшся, гл. Украшаться цвѣтами. Сухій вишні не квітчатися. Посл. Квітчалася Настечка. Грин. III. 79.
Миг, -га, м. 1) Мигъ, мгновеніе. А Гадюк уже в три мига вилетів на улицю. Левиц. Пов. 246. 2) мн. Перемигиванія.
Млі́лий, -а, -е. Хилый, слабый. Хазяйство, дивлячись на мене, що собі я такий млілий та сухий, не дуже в роботу приймають. Кв. II. 288.
Навдьо́ри нар. = навдери. Бач, — добра: матір покинула, а сама навдьори. Мир. Пов. II. 90.
Нагріши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Нагрѣшить. Нагрішили та й покаємся. Стор.
Портняний, -а, -е. Холщевой, полотняный. Чуб. VII. 419. О. 1862. II. 65.
Радощ, -щі чаще во мн. ч. радощі, -щів. Радость. Чуб. V. 205. Грин. II. 248. Ой привіз же він три радощі в двір: першую радощ — зелений жупан, другую радощ — золотий пояс, третюю радощ — боброву шапку. Чуб. III. 294. Аж три пари на радощах кумів назбірали. Шевч. 103.
Роскішниця, -ці, ж. Живущая въ роскоши, сибаритка. Ном. № 741. Вх. Лем. 462.