Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Балберочний, -а, -е. Употребл. въ выраж.: балберна или балберочна снасть = балбера. Черном.
Болячий, -а, -е. = болючий Левиц. І. 4.
Витріщатися, -щаюся, -єшся, сов. в. витріщитися, -щуся, -щишся, гл. 1) Вытаращивать, вытаращить глаза, пялить глаза, смотрѣть, выпуча глаза. Не витріщайся ні на кого, як коза на різника. Ном. № 6598. Як би все витріщилось на мужика, що йому буде, то вмер би з ляку. Ном. № 1307. 2) Выставляться, выставиться (объ обнаженномъ тѣлѣ). З дірки голе коліно витріщилось.
Діл IІ, -лу, м. Часть, доля. В діл Матвієві пішла пасіка. Черниг. у.
Забо́йний, -а, -е. = забо́їстий. Забойна зіма. Лебед. у.
Плат, -та, м. 1) Несколько аршинъ (5 — 6) бѣлаго тонкаго полотна, которымъ завиваютъ новобрачной на свадьбѣ голову. Чуб. IV. 676. 2) Платокъ. Скажу собі зав'язати з платом головочку: Гол. III. 385. 3) Лоскутъ.
Пліндрувати, -ру́ю, -єш, гл. Грабить, разорять, опустошать. Усіх татар розбивали і пліндрували. Макс. Не день і не два ляхи Україну пліндрували. Макс.
Пороздягати, -га́ю, -єш, гл. Раздѣть (многихъ).
Схоронення, -ня, с. Сохраненіе. Дала я свої гроші до схоронення. Харьк. г.
Топцюватися, -цююся, -єшся, гл. Топтаться. Передні вже були біля вікна.... задні топцювалися коло хвіртки. Мир. Пов. І. 146.