Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бобковець, -вця, м. Раст. Лавръ. Желех.
Відлюдок, -дка, м. = відлюдник.
Вольний, вольність, вольно. Cм. вільний, вільність, вільно.
Десь-не-десь, нар. 1) = Де-не-де. Чисте місце, тільки десь-не-десь поростицювані вишеньки та квітки. Сим. 202. 2) Гдѣ-то. Десь-не-десь є на чистому полі, на роздоллі криниця води. ЗОЮР. II. 53.
Нюшити, -шу́, -ши́ш, гл. Нюхать воздухъ (о животномъ). Собака нюшить. Черк. у.
Онемощіти, -щію, -єш, гл. 1) Обезсилѣть, изнемочь. Як цілий день у спеку попокосиш, то й онемощієш. Волч. у. 2) Обѣднѣть. Був багатий сильно Шкварій, а тепер онемощів. Волч. у.
Повгноювати, -но́юю, -єш, гл. Удобрить навозомъ (о многомъ).
Потоншати, -шаю, -єш, гл. Сдѣлаться тоньше. То людина схудне, а дерево не потоншає. Кіевск. у.
Харсонський, -а, -е. Херсонскій. Шейк.
Шинє, -ня, с. Полоса желѣза. Шух. І. 96.