Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Баривчина, -ни, ж. = барильчина. МУЕ. І. 100.
Бубнявий, -а, -е. Разбухшій.
Відкочувати 1, -чую, -єш, сов. в. відкотити, -кочу, -тиш, гл. Откатывать, откатить. Він тоді його відкотив аж до лісу. О. 1862. І. 33.
Доча́сно нар. Временно.
Лежу́н, -на́, м. = лежень 1. Чуб. I. 262.
Напру́джувати, -джую, -єш, сов. в. напру́ди́ти, -джу, -диш, гл. 1) = напружувати. Напрудив свої сили. Левиц. КС. 2) Напускать, напустить (о блохахъ).
Обплямити, -млю́, -ми́ш, гл. Запятнать, покрыть пятнами.
Попереціловувати, -вую, -єш, гл. Перецѣловать (во множествѣ).
Попуск, -ку, м. Послабленіе, попущеніе — попускати. Дозволять, потворствовать. По що ж ти їм сей попуск попускаєш? К. ХП. 79.
Хамула, -ли, об. 1) Неуклюжій, неповоротливый. Черк. у. 2) Очень плохой супъ. Вх. Зн. 76.