Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Воро́б'я, -б'я́ти, с. 1) = Гороб'я. 2) Маленькій ребенокъ (шутливо-ласкательное). Ум. Вороб'я́тко. А старая єго мати на кріселку сидить, маленькоє вороб'ятко на руках держить. Гол. І. 116.
Довге́нний, -а, -е. Очень длинный. Довгенні вуси. К. С 1883. XI. 500.
Зади́мка, -ки, ж. Снѣжный вихрь, мятель. Вх. Лем. 415.
Зацве́нькати, -каю, -єш, гл. Иронически: заговорить. Наші хлопці і дівчата швидко зацвенькали по ляхівскій. Левиц. І. 159.
Познищуватися, -щуємося, -єтеся, гл. Уничтожиться (во множествѣ).
Попереправляти, -ля́ю, -єш, гл. Переправить (многихъ).
Суд, -да и -ду, м. 1) Судъ. Ой поїхав він до Сандомиру, суди судити, села ділити. Н. п. страшний суд. Страшный судъ. до суду. Навсегда. До суду, до віку не буду. 2) Судебное мѣсто; судилище. І на самій отій могилі суд стояв, бо город далеко росходився. ЗОЮР. І. 105. 3) Судебныя лица. Суд наїде сюди. Кв. II. 208.
Утреня, -ні, ж. Утреня, заутреня. Ном. № 11216.
Цесарець, -рця, м. и пр. Cм. цісарець и пр. У Венгерській стороні, у цесарців, за шляхецькою землею стоїть гора висока. Шевч. 309.
Шелюговий, -а, -е. Изъ тальника. Мнж. 149.