Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Балакучий, -а, -е. = балакливий. Там така приязна та балакуча жінка. Кобел. у. Аби були слухачі, а наш Круглий оповідач дуже балакучий. Ком. II. 68.
Бариляка, -ки, ж. Ув. отъ барило.
Домі́вський, -а, -е. Домашній, домовой.
Квочка, -ки, ж. 1) Насѣдка. А з курчатами квочка... кублилась у моркві. Левиц. І. 28. 2) Созвѣздіе плеяды. Мнж. 148. Созвѣздія имѣютъ слѣдующія наименованія: Віз, Квочка, Чепіга, Косарі... Чуб. I. 14. 3) Названіе играющаго ребенка въ игрѣ въ пиш. Ив. 37. Ум. кво́чечка.
Подолежуватися, -жуємося, -єтеся, гл. Долежаться (о многихъ). Подолежувалися, що вже сонечко під обід підбилося. Харьк.
Попряхи, -рях, ж. мн. Дневныя собранія дѣвушекъ въ досвітчаній хатѣ, безъ участія парней, для пряденія и другихъ работъ; бываютъ послѣ 1 октября. Мил. 61. Приходь до мене на попряхи. КС. 1883. XII. 698. Після Миколи не виходила ні на досвітки, ні до кого на попряхи. Мир. Пов. І. 137.
Прошколярувати, -рую, -єш, гл. Пробыть школьникомъ.
Тирири меж. для выраженія разговора, бесѣды. Кума з кумою тирири, — свині марков порили. Ном. № 12950.
Тогід нар. = tорік. Вх. Зн. 33. Гн. І. 81. Дівчину сватав я тогід. Млак. 47.
Шаповальський, -а, -е. Принадлежащій, свойственный, относящійся къ шерстобиту. Шаповальський цех. Була на йому біла свита із шаповальського сукна. Котл. Ен. II. 40.