Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Держа́вник, -ка, м. Государственный человѣкъ. К. Дз. 172.
Дрі́пло, -ла, с. об. Дрянь, оборвышъ. Ми робимо, ми жнемо, ми в коломазі, а вони, не робивши вихорошуються; старе дріпло — і те шубу яку напірить. Г. Барв. 33.
Зскакувати, -кую, -єш, сов. в. вскочити, -чу, -чиш, гл. 1) Соскакивать, соскочить. Жінка... так з печі і зскочила. Ном. № 4007. Сотничиха зскакує з ліжка. Стор. II. 241. 2) Вскакивать, вскочить. Зскочив на драбину.
Ізо.. Cм. зо...
Макови́на, -ни, ж. 1) Маковый стебель. Збудуй мені (хату) з лободи, — до чужої не веди; збудуй мені з маковини — для твоєї бідної дівчини. Чуб. V. 122. 2) Раст. Papaver Rholas. Вх. Лем. 433.
Напра́снонар. 1) Несправедливо. 2) Задорно, дерзко, обижая. 3) Внезапно, скоропостижно. Напрасне умер Іван: уранці робив, а ввечір умер. Камен. у.
Подзеленчати, -чу́, -чи́ш, гл. = подзеленькати.
Поперев'язувати, -зую, -єш, гл. Перевязать (многихъ). Поперев'язувала старостів рушниками. Богодух. у.
Православник, -ка, м. Православный человѣкъ. К. ПС. 5.
Штимуватий, -а, -е. О смушкахъ: плохой сортъ почти безъ завитковъ. Вас. 198.