Варево, -ва, с.
1) Вареная пища. Марево не варево (не нагодує).
2) Квашенныя огородныя овощи, заготовленныя для варенія. Сами собі й обідати варять, хліб печуть, варево кладуть.
3) Количество сьѣстного, необходимое для варенія на разъ. Оціх раків буде на варево.
Гець меж. 1) = гоц. Вона вже вбралась, да стала така дуже хороша; а він і каже:. «гець-гець, тепер ходи в танець». 2) Восклицаніе, натравливающее собакъ, тоже, что и гаць-го-га, кусі.
Дя́дя, -ді, м. Дядя. Бігла теличка та з березничка та до дяді в двір. «Дай, дядю, пиріг!» Зробив дядя, на себе глядя.
Нігди нар. = ніко́ли. Бідному нігди нічого не мати.
Оживити, -ва́ю, -єш, сов. в. ожи́ти, -живу́, -ве́ш, гл. Оживать, ожить. Страшно було бачить, як він оживав. І оживе добра слава, слава України.
Рідко нар.
1) Рѣдко, не густо. Засій рідко, уродиться дідько. Посіяв я пшениченьку рідко.
2) Жидко. Бодай тобі, дівко, що вчинила рідко.
3) Рѣдко, не часто. З панами рідко а з дурнями ніколи не ставай. Ум. ріденько, рідесенько.
Сніголюб, -ба, м. пт. Подорожникъ зимній, Emberiza nivalis.
Спинкувати, -ку́ю, -єш, гл. Двигаться на спинѣ лежа. Та за нею спинкує.
Стіпний, -а, -е. Способный. Стіпний на вигадки. І дурень стіпний кашу їсти.
Торок II, (ку?), м. Небольшой плотъ изъ 3 — 4 бревенъ; на торки разбивается большой плотъ и пригоняется къ берегу.