Задра́ти, -ся. Cм. задира́ти, -ся.
Китвиця, -ці, ж. Деревянный цилиндръ, подкладываемый подъ рычагъ, которымъ поднимаютъ мельничный жерновъ для ковки послѣдняго. Мык. 481. Cм. кітвиця.
Маршалкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Занимать должность маршала.
Мости́вий, -а, -е. 1) Милостивый. Мостивий пане! 2) Именитый, знатный. Орудують пани мостиві людьми, як бидлом. Не цареві мостивому, не пану в палаті, а тобі, єдиний друже, хочу одспівати мою думу...
Наліпи́ти Cм. наліплювати.
Плішити, -шу́, -шиш, гл.
1) Вбивать клинья для скрѣпленія. Плішити сокиру.
2) — рибу. Оглушать ударомъ палки находящуюся подо льдомъ рыбу.
Позасушувати, -шую, -єш, гл. Засушить (во множествѣ). Нащо ти так пироги позасушувала? Пироги, добрі, як м'якенькі, а то засушила, аж торохтять.
Помазувати, -зую, -єш, сов. в. помазати, -жу, -жеш, гл. Помазывать, помазать, намазывать, намазать. Тільки по губах помазав. Як помазав спину, аж шкура одстала.
2) Помазывать, помазать муромъ. Се я царя помазав на Сіоні.
3) Только сов. в. Запачкать. Ой обстели, мила, голубонько сива, китайкою двір, ой щоб не помазать дорогих сап'янців, золотих підків.
Провіяти, -вію, -єш, гл. Провѣять (зерно). А що ж тут міркувать? Не полінуйсь провіять, — сказала Хівря тут, — в мішечки позсипай.
Трупішати, -шаю, -єш, гл. Трухнуть, истлѣвать, гнить, уничтожаться.
