Булава, -ви, ж. 1) Булава, знакъ гетманскаго достоинства, Оттогді то козаки бобре дбали, бунчук, булаву положили, берися Хмельниченка на гетьманство настановили. До булаті треба голови. 2) = кийок. Мужик прийшов до вовка: лусь, лусь кийком. А лисичка... каже вовкові: «Крути-верти, вовчику, головою, щоб не поцілив сучий син булавою. Ум. Булавка. Булавочка.
Вдовки, -вок, ж. мн. = удовки.
В'язань, -ні, ж. Пучекъ, букетъ. Велика в'язан квітя.
Кив II, -ва, м. Кивокъ, мимическій знакъ. Хто не слухає кива, той послухає кия. Там такий, що все на кивах та на мигах. Підсунувши вгору шлика кивом.
Омела, -ли, омельга, -ги, ж.
1) Раст. омела, Viscum album.
2) — дубова. Раст. Loranthus europaeus L.
Підтягач, -ча, м. Ремень, которымъ сапожникъ притягиваетъ матеріалъ къ колѣну.
Погарбувати, -бую, -єш, гл. = погарбати.
Приговтатися, -таюся, -єшся, гл. Освоиться, ознакомиться.
Проотаманувати, -ну́ю, -єш, гл. Пробыть атаманомъ.
Шурхотіти, -хочу́, -ти́ш, гл. Шуршать, производить шорохъ, шелестѣть.