Верх, -ху, м. 1) Верхъ. Козел сміливіший — ізліз на самий верх. Рудч. Ск. Вода так через верх ллється. Рудч. Ск. з верху до споду. Съ верху до низу. На версі. Сверху. Коровай накривають рантухом так, щоб різка з яблуками стреміла на версі. Г. Барв. IV. 30. через верх слухати. Невнимательно слушать, пропускать мимо ушей. Як батько казав: «не важся за його йти», то я слухала його через верх. Г. Барв. 277. 2) Поверхность. Верх землі. 3) Крыша, покрышка (шубы). Кожух.... сіронімецький верх. Сим. 227. 4) Верхняя часть, верхній край чего либо. Верхи́. Въ палкѣ верхній конецъ, когда на ней міряються, чья очередь. Ив. 14. — у неводі. Верхній край невода. Вас. 186, Браун. 10. 5) Верхушка (дерева, горы, стога и пр.). Kolb. I. 63. Ой у городі конопельки — верхи зелененькі. Мет. 61. А що буря верхи позривала. Грин. III. 418. На дуба зліз, на самий вершечок. Чуб. 6) Крыша; глава церковная. Стоїть церква без верха, у їй людей без числа. Ном. стр. 296, № 196. Стане церковця з трома верхами, з трома верхами, з трома хрестами. О. 1861. XI. Св. 62. твоя хата, а мій верх. Обрядовыя слова новобрачной, подъѣзжающей къ хатѣ мужа, выражающія пожеланіе властвовать въ домѣ мужа. Мил. 123. 7) Дымовая труба, отверстіе для выхода дыма изъ печи. Мій верх і заткало. Ном. № 2575. Ти думаєш, дурню, я тебе кохаю, я такими дурнями верхи затикаю. Н. п. Верхи́ труси́ти. Трубы чистить. Сим. 130. 8) Верха́ми = Ве́рхи. А москалі їй назустріч, як один, верхами. Шевч. 85. Не їдь до мене трьома верхами, приїдь до мене трьома возами. Грин. III. 266. 9) Верхъ, излишекъ. Вас. 191. Ум. вершок, вершечок.

Забитни́й, -а́, -е́ О пути, дорогѣ: занесенный снѣгомъ. Черк. у. Дорога забитна... снігу валява. О. 1861. V. 71.

Ласощ, -щі, ж. Употребляется болѣе во мн. ч. ласощі, -щів и -щей. Лакомство. І уже в Одесі ласощ закупав з крамом. Мкр. Н. 6. Чуже лихо за ласощі, а своє за хрін. Ном. № 12366. Цурається тоді людина хліба, від ласощів одвернеться солодких. К. Іов. 73.

Поломити, -млю, -миш, гл. 1) Сломать. Коні потомити, вози поломити. Грин. III. 20. 2) Нарушить. Але ж бо я поломила матусину волю, тепер же я проклинаю свою лиху долю. Чуб. V. 250. Встрѣчаются также формы: Поламле... заповідь. Єв. Мт. V. 19. Віру християнську під ноги підтопчи, хрест на собі поламни. АД. І. 211.

Полуднати, -наю, -єш, гл. Полдничать. Сядеш, мати, полуднати, — ні з ким розмовляти. Мет. 224.

Потроїти, -рою, -їш, гл. Раздѣлить на три части.

Пришолопкуватий, пришолопуватий, -а, -е. = пришелепкуватий.

Рождення, -ня, с. 1) Рожденіе. Ой був же я на рожденні в Діви Марії, породила Діва сина в яслах на сіні. Чуб. III. 368. 2) Потомство. Жаль свого рождення. Кв. Наслідує тобі твій син, твоє рождення. К. Псал. 300.

Роскльовувати, -вую, -єш, сов. в. росклювати, -клюю́, -єш, гл. Расклевывать, расклевать.

Хлань, -ні, ж. 1) = безодня. 2) Множество, огромное количество. Хланею налітали. Желех. Виїв би хлань.... Фр. Пр. 71.