Допо́внювари, -нюю, -єш, гл. = доповняти. Усього достачає і хлібом святим доповнює. Вам і чаші не доповнювані.
Качати, -ча́ю, -єш, гл.
1) Катать. Вони і ну його качати да вертіти, поки аж прочунявся він.
2) Катать бѣлье. Старша сестра коня сідлала, а середульша хустку качала. (1834) 117.
3) Раскатывать тѣсто. Хомиха качала корж.
4) Повалить и грызть (о собакахъ). Скажена собака нашого Рябка качає. Свої собаки шкодить стали: з овечок перше вовну драли, а далі мняса забажали та й ну що дня овець качать.
Крижалка, -ки, ж. Цѣлый кочень въ квашеной капустѣ.
Поприймати, -ма́ю, -єш, гл. Принять (во множествѣ). Хліб лежить, — от я зараз поприймаю. Ой ти тихий Дунаю, моїх діток поприймай.
Роспрощання, -ня, с. Прощаніе. Що ж тобі говорила начальниця на роспрощанні? На роспрощання поставили могорич.
Трухи-трухи! меж. для выраженія длительнаго бѣга рысцой.
Убіральник, -ка, м. Снарядъ для сниманія шерсти съ кожи (у кожевниковъ).
Улежати, -жу, -жиш, гл. Пролежать, извѣстное время; вылежать. Денис не влежить, не всидить і не постоїть на одному місті. Нігде і хліба кусок не влежить. Та вже нехай хоч розіпнуть, а я без вірші не улежу.
Уплести, -ся. Cм. уплітати, -ся.
Уродити, -ся. Cм. урожати, -ся.
