Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

підривка

Підривка, -ки, ж. Рыболовный снарядъ = підклад 3. Вх. Пч. II. 23.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 177.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДРИВКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДРИВКА"
Апелюва́ти, -лю́ю, -єш, гл. Апеллировать. Стор.
Гадваб, -бу, м. = єдваб. Вх. Лем. 401.
Годити, -джу, -диш, гл. Угождать, помогать. Старому та хорому годи завше як малому: Ном. № 8085. Як Бог годить, то й мокре горить. Ном. Годить, як болячці. Ном. № 4488.
Доби́чник, -ка, м. Разбойникъ. А з байраку сорок і чотирі добичників виїздило. Чуб. V. 1052.
Комонниця, -ці, ж. 1) Раст. Трилистникъ полевой, Trifolium arvense. Вх. Лем. 426. Cм. команиця. 2) Безплодная кобыла. Желех.
Нара́яти, -ра́ю, -єш, гл. Насовѣтовать, посовѣтовать; указать, порекомендовать. Нарай, нарай, брате, де дівчину взяти. Н. п. Нараяв я до баби добрих людців.
Невиворотно нар. Трудно для произношенія. У вас так невиворотно говорять.
Пердіти, -джу, -ди́ш, гл. Испускать вѣтры.
Плащаниця, плащени́ця, -ці, ж. 1) Плащаница, изображеніе на полотнѣ положенія во гробъ Спасителя. За чужую крівавицю купив у церкву плащеницю. Ном. № 13556. 2) Родъ писанки съ равностороннимъ четырехконечнымъ крестомъ въ орнаментѣ. КС. 1891. VI. 371.
Позсапувати, -пую, -єш, гл. Срубить многія растенія при полотьѣ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІДРИВКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.