Блудець, -дця, м. Заблудившійся. А в лісі, лісі, лісі недоборі блудило блудців сімсот молодців.
Волость, -тя, ж.
1) Волость.
2) Волостное правленіе.
Гойдати, -даю, -єш, гл. Качать, колыхать. Дивлюся на височенну сосну. Вітер нею гойдає. Сонце гріє, вітер віє.... на калині одиноке гніздечко гойдає. Сміється козак, коня сідлаючи, плаче дівчина, дитину гойдаючи.
Де́мки, -мок, ж. мн. Боковыя стѣнки дивана.
Женишо́к, -шка́, м. Ум. отъ жених.
Мо́рений, -а, -е. Усталый, изнуренный. Морений кінь.
Осварюватися, -рююся, -єшся, гл. Огрызаться. Я його сварю, а він ще й осварюється.
Пустотня, -ні́, ж. = пустота 1. Хлоп'ят любив, з дітьми, мов сам дитина, грався, вони йому здавалися пташками; їх реготом та скоками втішався і веселивсь забутими піснями. А послі пустотні впадав у сум глибокий....
Усуціль нар. Цѣликомъ, вполнѣ.
Хапкий, -а, -е. 1) Поспѣшный, скорый, проворный; охотно берущійся за что. Илько до роботи хапкий, а до їжі ні.
2) Нечистый на руку, вороватый. На пасіку треба чоловіка, щоб не хапкий.