Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

підпомошник

Підпомошник, -ка, м. 1) Помощникъ. К. КР. 21. 2) Крестьянинъ, на обязанности котораго лежало, вмѣстѣ съ нѣсколькими другими, снарядить козака въ походъ. Инші зостались козацькими підпомошниками, що двадцять, тридцять чоловік одного козака споряжають. К. ЧР. 198.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 176.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДПОМОШНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДПОМОШНИК"
Анало́й, -ло́ю, м. Налой. Ум. Анало́йчик. Грин. III. 516.
Вередливо, нар. Капризно, прихотливо.
Гноття, -тя, с. Отрепье. Де вже думати про одежину!... Все позношувала! Саме гноття та рем'я висіло. Мир. ХРВ. 25.
Зао́хати, -хаю, -єш, гл. Заохать. Тілько пані заоха, або хто з дівчат на ухо за чим озветься. МВ. (О. 1862. III. 35).
Заплакну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Всплакнуть. Иноді було й заплакне. Сим. 210.
Здира́тися, -ра́юся, -єшся, гл. = здератися.
Купинясто нар. Кустисто. Желех.
Поштитися, -шчу́ся, -шти́шся, гл. = пошануватися. Зміев. у.
Спухнути, -хну, -неш, гл. Опухнуть. Від голоду.... спухли. Гн. II. 246.
Фіцька, -ки, ж. Легкомысленная молодая женщина или дѣвушка. Крутитсє тота фіцька. Вх. Зн. 75.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІДПОМОШНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.