Визганяти, -няю, -єш, гл.
1) Изгнать всѣхъ.
2) Смести. Ганчіркою визганяю цей пісок.
Заверни́голова, -ви, об. Человѣкъ, морочащій другого, сбивающій съ толку.
Мерзля́к, -ка, м. 1) Что-либо замерзшее. 2) Чувствительный къ холоду. Ум. мерзлячо́к.
Мочере́т, -ту, м. = мочар.
Мусува́ти, -су́ю, -єш, гл. 1) Раздумывать, соображать, измышлять. Мені дай зараз за роботу, то я приймуся мусувать, як нам у пекло довалитись. Довго він мусував про своє безталання.
Оповісточка, -чки, ж. Ум. отъ оповістка.
Повиполювати, -люю, -єш, гл. Выполоть (во множествѣ). Усі грядки повиполювала.
Ступеник, -ка, м. Слѣдъ ноги. Ступеників собачих там багато, — видно, що собаки ходили.
Ушестеро нар. Вшестеро.
Чехмейстер, -ра, м. Шафмейстеръ, начальникъ овцеводнаго хозяйства въ крупныхъ экономіяхъ.
