Господарюва́ти, -рю́ю, -єш, гл. 1) Владѣть, хозяйничать. А хто дома, той господарює. Та що ж з тієї хати, коли там господарює лихо та недоля. 2) Господствовать. Нехай над світом той господарює в кого душа міцна в міцному тілі, хто правду правим, чистим серцим чує, хто в слові честен, непохибен в ділі.
Закама́рок, -рку, м. Закоулокъ. Раз, як ховався він по закамарках, нахопився на його якийсь чоловік.
Зупиняти, -ня́ю, -єш, сов. в. зупини́ти, -ню́, -ниш, гл. Останавливать, остановить, удерживать, удержать. Да гуляла, гуляла, мати не спиняла, да тепер зупинила. Підбігли до його і зупинили коня.
Коловертень, -тня, м. = коловерть.
Льот, -ту, м. = літ. Пізнати сову по льоту. Здоров'я льотом вилітає, та по воловому вертає. За твоїм льотом і ми полетіли і вже не згорнемо крил.
Рученька, ручечка, -ки, ж. Ум. отъ рука.
Суперечитися, -чуся, -чишся, гл. Спорить. Суперечались-суперечались, та давай битись.
Схиститися, -щуся, -стишся, гл. Изловчиться, ухитриться. Воно як би у них не були затулені вікна, то може б я схистивсь уздріти, що там родиться, а то ні, не бачив.
Фурр! меж. = фрр!
Шубовтнути, -тну, -неш, гл. = шубовснути.