Белебень, -беня, и -бня, м. 1) Возвышенное и открытое мѣсто. Употребляется чаще въ выраж.: на белебні — на юру. Хата стоїть на белебні. Тут Заверюха б'є, а наші чумаки стали валкою на белебні. Розумна голова: на белебні затишку хоче. 2) Глубокое мѣсто въ водѣ.
Виясняти, -няю, -єш, сов. в. вияснити, -ню, -ниш, гл.
1) Выяснять, выяснить, разъяснять, разъяснить, пояснять, пояснить.
2) Вычищать, вычистить; сдѣлать свѣтлымъ, блестящимъ. Вияснила п'ятака. Виясни добре стремена та й їздь тоді верхи. Візьми мітлу та мети, виясни хорошенько місяць: бач, як насупило.
Вус, -са, м. см. ус.
Глаза, -зи, ж. = логаза.
Делі́єнька, делі́йка, -ки, ж. Ум. отъ делія.
Послабувати, -бу́ю, -єш, гл. Поболѣть.
Розмножувати, -жую, -єш, сов. в. розмно́жити, -жу, -жиш, гл.
1) Размножать, размножить. Не єсть то пташок, то Вожая сила, шо по всьому світі людей розмножила.
Спачитися, -чу́ся, -чишся, гл. Искривиться, покоситься. Спачились двері.
Тетеренька, тетеречка, -ки, ж. Ум. отъ тетеря.
Хуторок, -рка, м. Ум. отъ хутір.