Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гарука, -ки, об. Сварливый человѣкъ. Вх. Зн. 9.
Зати́кати 2, -ти́чу, -чеш, гл. Украсить цвѣтами, заткнувъ ихъ въ волоса, головной уборъ. Та й вирвемо квіточку зелененьку, та й затичем Марусю молоденьку. Мил. 134. Затичу біжник запашним зіллям. Г. Барв. 278.
Накури́ти Cм. накурювати.
Подоливати, -ва́ю, -єш, гл. Долить (во множествѣ). Подоливай глечики, щоб повні були.
Пострічати, -ча́ю, -єш, гл. Встрѣтить. ЗОЮР. І. 251. пострічай господи! — Пожеланіе божьей помощи. Пострічай тебе, Господи, моя крихотко! Г. Барв. 280.
Почикрижити, -жу, -жиш, гл. Порѣзать, покромсать.
Псалтирочка, -ки, ж. Ум. отъ псалти́рка.
Різоватець, -тця, м. Раст. Carices. Лв. 97. Cм. лепішник.
Сніцарь, -ря, м. = сницарь.
Шевляга, -ги, ж. 1) Дрянной конь, кляча. Перекинь штани на шевлягу та й мерщій доганяй. 2) Овца. Вовк поїв до однісінької шевляги. Лубен. у.