Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Адзу́с! 1) Cм. союзъ А, 6. 2) = Дзу́ски.
Бухикати, -каю, -єш, гл. Кашлять. Так закашляется, що ну! Бухикаєш та й бухикаєш. Св. Л. 49.
Вагота, -ти, ж. 1) Тяжесть. Ваготу набірати. АД. І. 334. Звелів водам згромадитись на хмарах. І ваготи не чують, не порвуться. К. Іов. 56. 2) Беременность. Сестра у ваготі ходить. Кіев. г.
Кулача, -чати, с. Кулачекъ. Ба-ба ... вимовляла невеличка дівчинка Оленка, простягаючи до Пріськи кулачата. Мир. Пов. І. 140.
Понадимати, -ма́ю, -єш, гл. Надуть (во множествѣ).
Поопадати, -даємо, -єте, гл. = пообпадати.
Попідводити, -джу, -диш, гл. То-же, что и підвести, но во множествѣ. Вона її (піч) попідводила, помастила, опрятала. Чуб. II. 67.
Розчвакати, -каю, -єш, гл. Расквасить. Він йому так пику й розчвакав. Новомоск. у. Слов. Д. Эварн.
Рочистий, -а, -е. Годовой, бывающій разъ въ году. Ішлося вже до Різдва. Рочисте свято клопотало кожну семю. Мир. ХРВ. 255.
Рябо нар. 1) Пестро. Аби, бабо, рябо. Ном. № 5223. 2) Рябо, съ оспинами, съ пятнами на лицѣ. Хоч ряби на виду, так маслаки доладу. Ном. № 7317.