Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вихованець, -нця, м. Воспитанникъ. К. XII. 98.
Зацве́нькати, -каю, -єш, гл. Иронически: заговорить. Наші хлопці і дівчата швидко зацвенькали по ляхівскій. Левиц. І. 159.
На́вал, -лу, м. 1) Напоръ воды. Іде він, аж люнув страшенний сплав, ріка, ніби море, шуміє, а повінь все гірше бутніє; приходить на місце, де міст стояв, а навал і в'язи, і міст урвав. Федьк. Поезії. І. 91. 2) Наклонъ (стоящаго столба). Волч. у.
Позачісуватися, -суємося, -єтеся, гл. Зачесаться (о многихъ). Дивись, як гарно всі дівчата позачісувались, а ти патлата. Харьк. у.
Покалавурити, -рю, -риш, гл. Покараулить.
Продіркувати, -ку́ю, -єш, гл. Продыравить. Конот. у.
Пропорожнювати, -ню́ю, -єш, гл. Пропустовать.
Розгромляти, -ля́ю, -єш, сов. в. розгроми́ти, -млю́, -миш, гл. Громить, разгромить. (Запорожці) громом розгромляли орду, татар, вражих турків. Млак. 121. Ой як догонив (турків), та й їх розгромив. Чуб. III. 431.
Скутий, -а, -е. Скованный.
Чаєчка, -ки, ж. Ум. отъ чайка.