Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Висвячення, -ня, с. Посвященіе (въ духовный санъ). Желех.
Гадюцький, -а, -е. = гадючий Чуб. І. 122.
Годко, -ка, м. пт. Upupa, удодъ. Вх. Уг. 233.
Крути́ти, -чу́, -тиш, одн. в. крутну́ти, -ну́, -не́ш, гл. 1) Крутить, окручивать, свивать. Чоловік крутить, а Бог роскручує. Ном. № 84. Перевесла дівчата в полі крутили. Сніп. Крути́ти мотузи́. Вить веревки. Вх. Лем. 428. 2) Крутить, вертѣть. В віконце поглядає, чи крутить завірюха. МВ. Лисичка... крутнула хвостиком. Гліб. Крути́ти но́сом. Быть недовольнымъ. Ном. № 5083. 3) Интриговать. 4) Крути́ти веремі́я. Дѣлать быстрыя атаки. Ніхто краще його не ставав до бою, ніхто не крутив ляхам такого веремія. К. ЧР. 13 и 423.
Куча, -чі, ж. 1) Куча. Чужую кучу віючи, вочі завсіди запорошиш. Ном. № 10314. мала куча. Игра, въ которой съ крикомъ «мала куча!» играющіе валятъ одинъ другого въ кучу. КС. 1887. VI. 480. 2) Клѣть для птицъ. Лисичка прибігла і вп'ять украла (курочку); принесла додому, заперла в кучу. Рудч. Ск. І. 20. 8) Хлѣвъ для свиней. Шух. І. 185. Ум. кучечка, кучка.
Обставляти, -ля́ю, -єш, сов. в. обставити, -влю, -виш, гл. 1) Обставлять, обставить. Склав собі капличку і обставив її хрестиками. Стор. МПр. 167. 2) Окружать, окружить. Хату своїм військом у три ряди навкруги обставив. Рудч. Ск. І. 151.
Трав'янозелений, -а, -е. Имѣющій цвѣтъ, похожій на зелень травы. Шейк. Вх. Пч. II. 17.
Хотіння, -ня, с. Хотѣніе, желаніе. Желех.
Ціп! II, меж. 1) Вонъ, прочь. Ціп відсіля! ви не сього приходу. Кв. 2) ціп-ціп! Призывъ для курей: цыпъ-цыпъ. Kolb. І. 65.
Шкилики Въ выраженіи: на шки́лики підіймати. Поднимать на смѣхъ.