Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

підмуровувати

Підмуровувати, -вую, -єш, сов. в. підмурува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Дѣлать, сдѣлать основаніе стѣны, фундаментъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 172.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДМУРОВУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДМУРОВУВАТИ"
Безвинний, -а, -е. Невиновный, неповинный. К. Псал. 21. Не несе Бог нікого, хто б свидітелем був моєї безвинної смерти. Кв. Погибає безвинна людина. Грин. І. 68.
Захурчаты, -чу, -чышъ, гл. Покатиться съ шумомъ. Дныще захурчало ажъ на горнице. Левиц. І. 47.
Клотити, клочу, -тиш, гл. = колотити і. Мнж. 182.
Мурашня́, -ні, ж. соб. = мурашва. Люде, що та мурашня, купки собі понагортали і живуть. Св. Л. 213.
Наголо́вач, -ча, м. Оглавль (у узды).
Побожно нар. Набожно, благочестиво.
Поперековий, -а, -е. Поясничный. Конст. у. поперекові кістки. Поясничные позвонки. Конст. у.
Причадіти, -дію, -єш, гл. Немного угорѣть. Голова болить, мабуть таки я трохи причаділа. Пирят. у.
Розголошати, -ша́ю, -єш, сов. в. розголоси́ти, -шу́, -сиш, гл. Разглашать, разгласить. Ном. № 13345.
Школуб, -ба, м. Родъ дѣтской игры. КС. 1887. VI. 474.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІДМУРОВУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.