Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гільцем нар. гільцем голий. Совершенно неимущій; голъ, какъ соколъ. Черк. у.
Заплю́щувати, -щую, -єш, сов. в. заплю́щити, -щу, -щиш, гл. Закрывать, закрыть (глаза), зажмуривать, зажмурить. Заплющує очі від сонця. Переносно: заплю́щити о́чі — умереть. Тоді я тебе забуду, як очі заплющу. Чуб. V. 177.
Мурува́ння, -ня, с. 1) Постройка каменной стѣны, каменнаго зданія. 2) Каменная постройка.
Недугування, -ня, с. Болѣзнь.
Парня, -ні, ж. Помѣщеніе, гдѣ парятъ дерево для ободьевъ. Вас. 146.
Перетрусити Cм. перетрушувати.
Пиляка, -ки, ж. = пилюга. Ум. пилячка. Дощ зовсім малий, — тіки побризкав пилячку, а землі й не промочив як слід. Екатер. у. (Залюб.).
Плачинда, -ди, ж. Родъ слоеной лепешки. Славяносерб. у.
Подмухати, -хаю, -єш, гл. Подуть. А Іван як подмухав своїм духом, до воно й прохололо. Рудч. Ск. І. 95.
Позаростати, -та́ємо, -єте, гл. Зарости (во множествѣ). Позаростали стежки і доріжки травою зеленою. Мет. 56.