Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

піджод

Піджод, -ду, м. Поджиданіе, ожиданіе. МВ. ІІ. 120.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 165.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДЖОД"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДЖОД"
Зотхати, -ха́ю, -єш, сов. в. зотхну́ти, -ну́, -не́ш, гл. = зітхати, зітхнути. Вийди на могилу та й зотхни тяженько. Чуб. III. 117. Зотхнув до Бога, далі занімів. Федьк. І. 29.
Колисати, -шу́, -шеш, гл. 1) Колыхать. 2) Качать въ люлькѣ. Теща дитя колисала. Гол. І. 43. Колисала мама сина, свого чорнобривця. КС. 1893. VII. 82.
Одм Cм. отъ відмага до відм'ялити.
Оркан, -на, м. Арканъ. Гей будеш ти, коню буланенький, на оркані ходити. Н. п.
Показчик, -ка, м. Указатель. Ном. Од. вид. II. Показчик до приказок. Ном.
Причіпок, -пку, м. Что-либо прицѣпленное, придѣланное къ другому, большему. Посідали пани у той повіз. Мене причепили позаду на якомусь високому причіпку. ( МВ. О. 1862. III. 51).
Ревизор, -ра, м. Ревизоръ. Стор. II. 104.
Сюрчати, -чу́, -чи́ш, гл. 1) Жужжать, трещать (о насѣкомыхъ). Там коники (польові) кричали та сюрчали. Мир. ХРВ. 39. 2) Жужжать (о веретенѣ). Веретено сюрчить. Мир. Пов. I. 134.
Фактичний, -а, -е. Фактический. Желех.
Ціт, -та, м. Четъ, четное число. У ціт припада. Лебед. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІДЖОД.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.