Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Загарча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Заворчать (о собакѣ). У бур'яні бровко муругий... він на Енея загарчав. Котл. Ен. III. 38.
Зароби́ти, -ся. Cм. заробляти, -ся.
Наворо́чувати, -чую, -єш, гл. = навертати.
Невсипущий, -а, -е. 1) Неусыпный, неутомимый, бдительный. Хазяйкою зробилась невсипущою на все село. Рудч. Ск. І. 179. Наградив тебе Бог жінкою, до тебе доброю, щирою, хазяйкою невсипущою. Кв. І. 2. 2) Постоянный, безпрестанный. От же все мені туга невсипуща. МВ. І. 18. Чи то нудьга невсипуща його з ніг звалила? Шевч.
Плідно нар. Плодно, плодоносно. Дай тобі, Боже, щоб у полі зрідно, щоб у полі зрідно, а у дворі плідно. Чуб. III. 365.
Повикохувати, -хую, -єш, гл. Выростить, взлелѣять (многихъ). Дітей своїх він повикохував добре. Г. Барв. 163.
Припористий, -а, -е. 1) О волѣ: съ хорошо выдающеюся частью шеи, о которую упирается ярмо. 2) О саняхъ: съ полозьями, загнутыми подъ прямымъ угломъ. Камен. у.
Рунати, -на́ю, -єш, гл. = лунати. Лубен. у.
Спостигати, -га́ю, -єш, сов. в. спостигти, -гну, -неш, гл. 1) Настигать, настичь, захватывать, захватить, поймать. Несподівана його, кажуть, смерть спостигла. МВ. ІІ. 143. Його спостигли, як він утікав. Борз. у. 2) Успѣвать, успѣть. Не спостигне було хто слово неуважне до мене заговорити, я вже.... Федьк.
Стервезний, стервенний, сте́рвенський, -а, -е. Тоже, что и стервин, но въ усиленномъ смыслѣ. Употребляется какъ, ругательство. Стерво стервезне, стервенний хлопець, стервенська дитина. Лохв. у.