Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

підволок

Підволок, -лока, м. 1) Родъ рогатины, на которой перевозятъ плугъ. Чуб. VII. 399. 2) Жердь, которую подкладываютъ подъ возъ въ томъ случаѣ, если въ немъ сломается ось или колесо. Полт. у. Слов. Д. Эварн.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 162.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДВОЛОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДВОЛОК"
Архистрати́г, -га, м. Архистратигъ. Не плачте, братія: за нас і душі праведних, і сила архистратига Михаїла. Шевч. 161.
Вичухатися, -хаюся, -єшся, гл. 1) Чесаться, почесаться вдоволь. Випозіхавсь, вичухавсь, понюхав кабаки. Кв. Качки вичухуються на сонечку. 2) Оправиться отъ болѣзни, побоевъ. Минув тиждень, другий, (побита) жінка вичухалась. Грин. II. 166.
Гила, -ли, ж. 1) Грыжа. Мил. М. 85. 2) Родъ игры съ деревяннымъ шаромъ (свинкою), который бьютъ палками; также граничная черта въ этой игрѣ. Ив. 13.
Жоло́бчастий, -а, -е. Желобчатый, въ видѣ желобка. Жолобчасте долото.
Забербе́ритися, -рюся, -ришся, гл. Обмочиться.
Ми́гкати, -каю, -єш, гл. = мигтіти.
Нагорожа́ти, -жа́ю, -єш, гл. = нагороджувати.
Сторожити, -жу, -жи́ш, гл. Стеречь, сторожить. Та біжить з дому Кильяна сторожить дядька Купріяна. Чуб. V. 1100.
Твань, -ні, ж. Вязкая, густая грязь въ рѣкѣ, болотѣ. О. 1862. 1. 55. Мнж. 193.
Термосити 2, -шу, -сиш, гл. Тормошить, теребить. Угор.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІДВОЛОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.