Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

підволікати

Підволікати, -ка́ю, -єш, сов. в. підволокти, -лочу, -че́ш, гл. 1) Подтаскивать, подтащить, подволочь. 2) ніг не підволоче. Не въ состояніи идти.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 161.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДВОЛІКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДВОЛІКАТИ"
Відтіль, відтіля, нар. = відти. Втри вирви вигнали відтіль. Котл. Ен. І. 16. Він відтіля не втече. Рудч. Ск. II. 108.
Зачумакува́ти, -ку́ю, -єш, гл. 1) Начать чумачить. 2) Заработать чумачествомъ.
Ло́зя, -зі, ж. дѣтск. Ложка. О. 1861. IX. 119.
Перелопатити, -па́чу, -тиш, гл. 1) Залежавшееся въ амбарѣ зерно перебросать лопатою съ цѣлью его просушить. Богод. у. 2) Перетасовать (карты). Що ж ти здаєш карти так, що йому чоло, а мені озадки? Ти їх лучче перелопать. (Стрижевск.).
Переплітати, -та́ю, -єш, сов. в. переплести, -лету, -те́ш, гл. Переплетать, переплести.
Пообшкрябувати, -бую, -єш, гл. Обскресть (во множествѣ).
Тама I, -ми, ж. Запруда, дамба.
Тенькати, -каю, -єш, гл. = теленькати. у його тенькає. Онъ боится. Шейк.
Хрупостіти, -пощу, -стиш, гл. Хрустѣть, трещать. Чи чуєш? се кістки в зубах так хрупостять. К. Дз. 144.
Хряпкий, -а, -е. О дорогѣ: покрытый колотью. Хряпкий шлях.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІДВОЛІКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.