Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Голоцванок, -нка, м. = голопуцьок. Екат.
Д пред. = До. Д мені. Вояк хоче, аби ви д нему вийшли. Федьк.
Ивилга, -ги, ж. Раст. омела бѣлая. Viscum album L. ЗЮЗО. І. 141.
Перегуляти, -ля́ю, -єш, гл. Прогулять.
Підперізуватися, -зуюся, -єшся, сов. в. підперезатися, -жуся, -жешся, гл. Подпоясываться, подпоясаться. Підперезалась червоним поясом. Рудч. Ск. І. 55.
Поляк, -ка, м. Полякъ. До поляків не ходимо на жадну пораду. ЕЗ. V. 242. Ум. поляченько, нѣсколько презрительно: полячок. Хвалилися поляченьки, що вни звоювали. АД. II. 39. Зріклисмося... і тих панків, тих полячків, котрії з нас жили. ЕЗ. V. 242.
Роспрямлювати, -люю, -єш, сов. в. роспрямити, -млю, -миш, гл. Выпрямлять, выпрямить.
Сколоти Cм. сколювати.
Скракник, -ка, м. 1) Часть ткацкаго станка. Cм. верстат. Шух. І. 255. 2) Часть маслобойни. Cм. олійниця. Шух. І. 163.
Старатися, -ра́юся, -єшся, гл. 1) Стараться. Старається, що піт крівавий його бливає. Ном. № 10022. 2) Заботиться о чемъ. Панська ласка літом гріє, а на зіму кожуха треба старатися. Ном. № 1201.