Бурта, -ти, ж.
1) Груда, куча (продолговатая). Цілі бурти огірків лежять.
2) Насыпь, холмъ, бугоръ. Із трупів бурти насипає. Біжить вона (вода) з крутих бурт у глибокі долини. Очі бігають з ниви на ниву.... з яру на зелені бурти. Розривають бурти снігу та вибірають задубілих (людей).
3) Насыпь, изъ которой добываютъ селитру.
4) Цѣпь косцовъ.
5) = бурса 3.
6) Въ игрѣ въ булку наз. буртою, если кто изъ играющихъ прибьетъ шаръ къ берегу. Я на тебе вже нагнав десять бурт.
Клептіти, -пчу, -чеш, гл. Много разъ одно и то-же говорить.
На́кришка, -ки, ж. 1) = накривка. Накришка на діжку. 2) Квадратная сѣтка (каждая сторона 1 1/2 — 3 арш), натянутая на два взаимно перекрещивающіеся деревянные обруча, прикрѣпленные къ ручкѣ (держаку); опускается въ воду въ горизонтальномъ положеніи и употребляется для накрыванія карповъ въ то время, когда они трутся по мелямъ. .
Неслушний, -а, -е. 1) Ненадлежащій.
2) Несвоевременный. в неслушний час. Несвоевременно.
3) Несправедливый.
Осудок, -дку, м. = осуда. Де вже я тебе без вечері пущу! Щоб собі довічнього осудку досягти. Діти знов напались на батька, щоб ішов до церкви, шоб не робив семг осудку.
Папля, -лі, ж. Мокрая погода.
Передзижчати, -чу́, -чи́ш, гл. Пережужжать.
Пікувати, -ку́ю, -єш, гл. Встрѣчено въ думѣ объ Алексѣѣ Поповичѣ въ знач.: губить. Ал. Поповичъ говоритъ: Нехай я буду у Чорному морю головою дарувати, ніж маю я не по вині усе військо пікувати.
Подвірній, -я, -є. Дворовый, домашній. Повела їх у хату, де стояло молоко, здорові кошики з яйцями всякої подвірньої птиці.
Росписуватися, -суюся, -єшся, сов. в. росписа́тися, -шу́ся, -шешся, гл. Расписываться, расписаться, дать расписку. Росписався, що оддасть непремінно.
