Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

буртіль

Буртіль, -ля, м. Свертокъ. Одна жінка вкрала буртіль краму. Кіевск. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 114.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУРТІЛЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУРТІЛЬ"
Ангеля́н, -на, м. = Англі́єць. Закр.
Бірувати, -ру́ю, -єш, гл. Мочь, быть въ состояніи. Вх. Лем. 392.
Вонючий, -а, -е. Вонючій. Вонюче зілля = вонючка 1.
Запечи́, -чу́, -че́ш, гл. = запекти. Желех.
Лігви́ско, -ка, с. Постель. Вх. Зн. 33.
Обрання, -ня, с. Избраніе.
Подівати, -ва́ю, -єш, гл. Дѣвать (многое). Ой брат сестрицю росплітав, де ж тії упльоти подівав? Мет. 205.
Положитися, -жу́ся, -жишся, гл. 1) Лечь. Чуб. II. 410. В Вифлеємі народився, там у яслах положився. Чуб. V. 328. Спать з тобою положусь. Чуб. V. 8. 2) Отелиться. Положилася корова. Камен. у.
Чинка, -ки, ж. Выдѣлка кожъ. Сумск. у.  
Шепотати, -чу́, -чеш, гл. = шептати. Гай шепоче, гнуться лози. Шевч. 431.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУРТІЛЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.