Гу́слянка, -ки, ж. Сладкое молоко, сваренное, а потомъ скисшее. Cм. Ряжанка.
Добри́тися, -рю́ся, -ри́шся, гл. 1) Поддабриваться, подлащиваться. Як стали мужики-лизуни добритися до панів та навчати їх хазяйнувати, то у панів стало погано жити. 2) Удаваться, хорошо идти. От таки мені не добриться: ізнов поковзнулась і впала. Це сьогодні вже вдруге. 3) Щось мені не добри́ться. Что то плохо себя чувствую.
Заскака́ти, -ка́ю, -єш и -качу́, -чеш, гл. Запрыгать. Ніхто не баче, як сирота плаче, а як заскаче, то всяк побаче.
Казати, -кажу, -жеш, гл. 1) Говорить. Ой казав єсь, присягав єсь: не покину я тебе. Хоч будуть питати, не буду казати. Ти казане кажеш, а мій батько під корчмою чув. Не при нас кажучи. Въ наст. времени вмѣсто обычной формы: кажу, кажеш и пр. въ нѣкот. мѣстностяхъ сокращ.: кау(-ку), каеш, кае(-ка), каемо. А я йому й ку: не бачиш, — ку, — роззявляко, куди їдеш? Чую я, кае, вчора пани поносять якусь політику. Ми усім наготовили, а тепер він один да ще ка': мало. Эта форма въ частномъ употребленія у Квитки. Намалювавши та й кае нам: «Тепер, хлопці, дивітеся, що за кумедия буде?». А ми каемо: «а ну, ну, що тим буде?» не вам кажучи. Извините за выраженіе. Та тут, не вам кажучи, така хвороба прикинулась: чиряками обкидало всього казати з уст. Говорить изустно. 2) Приказывать, велѣть. Казав єси нас пан наказний додому одпускати, а тепер єси наказуєш землянки копати. Кажіть мені, панове. само хлопця до себе узяти; я буду й ростити і подушне за його платити. Скачи, враже, як пан каже. Обтяв Бог дати, тіко казав заждати.
Камуз, -зу, м. Мелкіе куски. Зухвальцу на камуз роспасти. Cм. гамуз.
Обчухрати, -ра́ю, -єш, гл.
1) Обрѣзать, обломать, очистить (отъ листьевъ и мелкихъ вѣтвей). Обчухрай віник. У мене діти обчухрали всі груші в саду. У Гребинки о крыльяхъ: оборвать. Що дядькові пройшло, ти не роби, небоже, щоб крилець хто не обчухрав.
2) Отколотить. Обчухраю тобі оцією палицею боки.
Павкати, -вчу, -чеш, гл. О перепелѣ: кричать. Cм. підпідьомкати.
Повечеряти, -ряю, -єш, гл. Поужинать. Дай мені, милесенький, повечеряти, повечерявши, ляжемо спати.
Склярський, -а, -е. Стекольщичій.
Урльопас, -су, м. Отпускной билетъ (у солдата). Подавали нам урльопаси.
