Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

буртувати

Буртувати, -ту́ю, -єш, гл. Пазовать. Подольск. г.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 114.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУРТУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУРТУВАТИ"
Ґерґе́цки, -цок, ж. мн. = Ґарґачки. Вх. Лем. 407.
Дізнава́тися, -ю́ся, -є́шся, сов. в. дізна́тися, -на́юся, -єшся, гл. Узнавать, узнать. Грин. II. 117. А як ся дізнали, — пану дали знати. Гол. І. 62. Дізнався я про землю. Ком. І. 18. Cм. Дознаватися.
Досипа́ння, -ня, с. Досыпаніе.
Казанок, -нка, казаночок, -чка, казанчик, -ка, м. Ум. отъ казан.
Когутій, -я, -є. = когутячий. Вх. Лем. 426.
Обмолотини, -тин, ж. мн. Окончаніе молотьбы и угощеніе по этому случаю. Всі обмолотини попили, а вдова ще й не починала молотити. Г. Барв. 263. Таких обмолотин ще ніхто не справляв молотникам. Г. Барв. 327.
Порозчіплювати, -люю, -єш, гл. Расцѣпить (во множествѣ).
Прислух, -ху, м. Прислушиванье, подслушиванье. МВ. ІІ. 111.
Розжевріти, -рію, -єш, гл. Разгорѣться. Головешка розжевріла. Черк. у. Розжеврілось і розгорілось, пішов димок до самих хмар. Котл. Ен. II. 29.
Умертвити, -влю, -виш, гл. Умертвить. Ходив (упирь) у село і вмертвив парубка одного і дівку. Грин. ІІ. 99.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУРТУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.