Аре́шт, -ту, м. 1) Арестъ. В холодній під арештом сиділо іще кілька жидків злодіїв і конокрадів. На а́решт го засудили. 2) Помѣщеніе для арестованныхъ, арестантская, тюрьма. До арешту го посадили. Арешт, то дім плачу. Аре́шти собо́в витира́ти — быть въ тюрьмѣ, подъ арестомъ.
Ґа́йда, -ди, ж. 1) Родъ пастушьей свирѣли. 2) Волынка. Ум. отъ 1 и 2 знач. ґайдиця, ґайдичка. 3) Плохая собака. 4) об. Негодникъ, негодница.
Зачха́ти, -ха́ю, -єш, гл. Зачихать.
Ліва́чка, -ки, ж. 1) Лѣвша (о женщинѣ). 2) Хата по лѣвую сторону сѣней (у гуцуловъ). Cм. правачка.
Мигко́м нар. 1) Мелькомъ. Мигком я його бачила. 2) Мгновенно.
Понасторочувати, -чуємо, -єте, гл. Тоже, что и насторочити, но во множествѣ.
Порадник, -ка, м. Совѣтникъ. Мій батеньку, мій старесенький, мій пораднику дорогесенький. Не порадник він, а щирий зрадник. Ум. порадничок. Мій таточку, мій порадничку.
Притупати, -паю, -єш, гл. 1) Прійти. Прийшло, притупало: позичте нам... 2) Утомить, ходя. Одпочинь оке, пане, трохи: ти уже притупав ноги, — тупає другий нехай.
Прохопитися, -плюся, -пишся, гл.
1) Проснуться. Дитя ся прохопило.
2) Ошибиться, промахнуться.
3) Сказать то, чего не слѣдовало. Нехай Бог боронить! — прохопилась стара й сама не зоглядівшись.
Роспалатися, -лаюся, -єшся, гл.
1) Начать сильно пылать. Пожар удвоє розгорівся, роспалався до самої хмари.
2) О человѣкѣ: зардѣться, сильно покраснѣть, разгорѣться.