Гадка, -ки, ж. Мысль, помышленіе, думка. Ні думки, ні гадки. — Що хатка, то инша гадка. Взяли мене думки та гадки. а ні гадки. і гадки не має. И не думаетъ вовсе; и въ усъ себѣ не дуетъ; и не заботится. Його лають, а він, а ні гадки, (а він і гадки не має). Его бранятъ, а онъ и въ усъ себѣ не дуетъ. Не журиться Катерина, і гадки не має. За годинки жито помолотили й прибрали, — тепер ні гадки, — т. е. теперь и спокойны. шкода й гадки. Нечего и думать. Шкода й гадки, не буде нічого. Ум. гадонька, гадочка. Думки-гадоньки не мають. Ой почєли вівчєрики гадочки гадати, як би дати Бондарючці та у село знати.
Грабарюва́ти, -рю́ю, -єш, гл. Заниматься земляными работами.
Дохо́джувати, -джую, -єш, гл. 1) Кончать, кончить хожденіе. 2) Донашивать. Доходювали свої сіртуки, то що, щоб по жнивах ( = по екзаменах у семинарії) надіти рясу й підрясник.
Зава́льковий, -а, -е. = завалистий.
Одуматися, -маюся, -єшся, гл. Одуматься. От кравець як одумавсь, як побіг, та на дуба й сховавсь.
Ожиновий, -а, -е. Ежевичный. Квіточко моя ожиновая.
Трийцять и пр. = тридцять и пр.
Тудийка, тудіка, нар. Вотъ туда.
Тьопнути, -ну, -неш, гл. Хватить, ударить. Як тьопнув Сучченко змія, так і счесав йому всі три голови.
Чалітися, -лі́юся, -єшся, гл. Сѣдѣтъ. Вже в тебе чаліється борода.
