Доде́ржати, -ся. Cм. Додержувати, -ся.
Єди́ність, -ности, ж. Единство. Двох церков єдиності служити. Стояли на сеймах опіром против політичньої системи єдиности віри в Польщі.
За́в'Язочка, -ки, ж. Ум. отъ за́в'язка.
Зв'яга́, -ги, зв'я́ка, -ки, ж. 1) Лай. Не боїться вовк собаки, але його зв'яги (зв'яки). 2) Брань, ругня, ссора. Така зв'яга йде в дому.
Лю́лі-лю́лі, меж. Баюшки баю. Ой люлі, люлі, моя дитино. Ой ну люлі, люлі! Чужим дітям дулі, а нашому калачі, щоб спав і вдень, і вночі. Ум. люлечки. Люлі-люлечки.
Підструнчити Cм. підструнчувати.
Побільший, -а, -е. Большій. Ой проси собі в пана воєводи та побільшої плати.
Порушати, -ша́ю, -єш, сов. в. порушити, -шу, -шиш, гл.
1) Двигать, двинуть.
2) Трогать, тронуть. Віл не порушав з ясел жадного стебла. Также и въ нравствен. смыслѣ: Може й Русалку, думаю собі, весна порушить, і піде вона, щоб навтішатися з гаїв, левад та лук.
3) Побуждать, побудить. Як тебе сумління порушило отак зробити?
П'яно нар. До пьяна. Солодко ззісти, п'яно спити, хороше походити.
Сто числ. Сто. З одним Богом на сто ворог. Город із стома церквами. сто лих. Всяческія бѣдствія. Скрізь клопіт, халепа, сто лих. сто з о́ком. Сто одинъ. оддячити сто з о́ком. Съ лихвой отплатить. Еней на Турна напустивсь, оддячивши йому сто з оком. — сот. Десять тысячъ. Сто сот болячок ті на плечі! — крот. Стократъ, нѣсколько сотъ. сто крот. Нѣсколько десятковъ тысячъ.