Дрібни́ця, -ці, ж. 1) Мелочь, пустякъ. 2) — пла́хта. Мелкоузорчатая плахта. Вийди, вийди, молодице, з відром по водицю, нехай гляну, подивлюся на плахту дрібницю. Виткала молода дівчина дві плахти дрібниці. 3) мн. дрібни́ці. Мелко заплетенныя косы. Росчесала русу косу, заплела в дрібниці. Гайсин. у. 4) Родъ сѣти для ловли рыбы въ Днѣстрѣ. Ум. дрібни́чка, дрібни́ченька. Ой плахотка-дрібниченька по тросточці червцю.
Засалабо́нити, -ню, -ниш, гл. = засандричити. Оце так засалабонив, що його і чортяка тепер не витягне.
Кетяг, -гу и ке́тях, -ху, м. = китяг. З-за темного дуба... калинова вітка витягнеться і червоний кетяг ягід горить, як жар. Ягоди на калині, на бузині ке́тяхами, а на тернові, на вишні — по́рівці.
Му́жність, -ности, ж. 1) Мужественность. 2) Мужество, смѣлость.
Непокірливо нар. Непокорно.
Огонь, огню, м. Огонь. По тім боці огонь горить, по сім боці видно. ого́нь пускати. Поджигать. огнем піти. Сгорѣть. Бодай сіно огнем пішло і коса зломилась. Який то він собі дом коштовний збудував, — то він громовим огнем пішов. Ум. огник, о́гничок.
Се́-б-то, нар. То-есть. Cм. Сей.
Сироїжка, -ки, ж. Грибъ: сыроѣжка, Agaricus Russula. Свіжий, хороший, як сироїжка. Ум. сироїжечка.
Січ, -чі, ж. Сѣчь (запорожская). Січ — мати, а Великий луг — батько.
Тужавіти, -вію, -єш, гл. Густѣть, крѣпнуть. Гріє сонце, а надто й вітер, то й тужавіє грязь.
