Викорінювати, -нюю, -єш, сов. в. викоренити, -ню, -ниш, гл.
1) Искоренять, искоренить, вырывать, вырвать съ корнемъ. Що там (на городі) було пирію! Я як пійшла, як стала, як стала, дак і сапою, і граблями, і руками.... так усе викоренила.
2) Совершенно истреблять, истребить. Викоренив їх імення на всі вічні роки.
Добродба́й, -бая, добродба́ч, -ча́, м. Стяжатель имущества.
Доноша́ти, -ша́ю, -єш, гл. 1) = доношувати. 2) Приносить, подавать. Казав його до келії взяти, казав слугам їсти доношати. Ой вже ж тобі, галко, а вже ж тобі, чорна, вісти та й не доношати. Доно́шана дити́на. Своевременно родившійся ребенокъ.
Затушко́вувати, -ко́вую, -єш, сов. в. зату́шкати, -каю, -єш и затушкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. 1) Закутывать, закутать, закрывать, закрыть со всѣхъ сторонъ. Навіщо ти хату заштурмовуєш, затушковуєш? 2) Приправить, прибавить для вкуса. Юшку салом затушкую.
Килавий, -а, -е. 1) = килавець.
2) килаві уставки. Уставки съ извѣстнаго рода вышивкой.
Новенький, -а, -е., Ум. отъ новий.
Перевалюватися, -лююся, -єшся, сов. в. перевали́тися, -лю́ся, -лишся, гл. Переваливаться, перевалиться.
Полинець, -нцю́, м. Раст. Artemisia austriaca L.
Правний, -а, -е. Законный, основанный на правѣ. Ми позаводимо усюди правниї суди.
2) Правовой.
Табунчик, -ка, м. Ум. отъ табун.
