Безрідник, -ка, м. Безродный человѣкъ. Сирота безхатник і безріднік.
Вимовний, -а, -е. 1) Выразительный, краснорѣчивый. Коли справді Бог дав чоловікові кебету до писання, то перше всього дає йому гарне вимовне слово.
2) Условленный, условный.
3) Укорительный; сопряженный, соединенный съ укорами. Не дай мені, Боже, служащого хліба: служащий хліб добрий, та тільки вимовний; по кусочку крає, що-дня вимовляє.
Виріст, -росту, м. 1) Выростаніе. до виросту. Пока выростетъ. Як до виросту не запрягаєш лошака, то й буде кінь добрий. До виросту нехай живе у вас дівчина. сукня на виріст. Просторное, длинное платье. 2) Ростъ. На виріст невисокий.
Каправіти, -вію, -вієш, гл. Гноиться (о глазахъ).
Повиковувати, -вую, -єш, гл. Выковать (во множ.).
Помінити, -ню́, -ни́ш, гл. 1) Обѣщать. Та вна мені помінила подарунок дати. 2) Загадать. Як зацвіте вишня на св. вечір — збудеться, на що помінила.
Свислі, -лів, мн. Нижній конецъ плавної сітки.
Скаль, -ля, м. Часть роя пчелъ, вылетающая предварительно, чтобы отыскать мѣсто для роя. Як має виходити рій, то дня за два виходить скаль да й літа, поки знайде способне місце — тоді і рій летить. Cм. скала 2.
Чіпкий, -а, -е. Прилипчивый. Віспа — чіпка хороба.
Штукарь, -ря, м. Шутникъ, забавникъ, проказникъ.