Вижлуктати, -таю, -єш, гл. Выпить. (Зевес) вижлоктав підпінка чару. Що було останнє у пляшці, вижлуктав без чарки, нахильцем.
Ло́зя, -зі, ж. дѣтск. Ложка.
Напі́рний, -а, -е. О дождѣ: проливной. Ум. напірне́нький. Іде дождик напірненький.
Охриплий, -а, -е. Охрипшій. Охриплий з перепою голос.
Попідмітати, -та́ю, -єш, гл. Подмести (во множествѣ).
Посмертити, -рчу, -тиш, гл. Умертвить (многихъ). Людей посмертила для лакімства грошей.
Прочахати, -ха́ю, -єш, сов. в. прочах(ну)ти, -ну, -неш, гл. Простывать, простыть. Не їж юшки: хай прочахне. Отож про пиття й держи собі од поганки таку воду, що як гаразд перекипить, тоді її у глек та й на вікно, щоб прочахла.
Софія, -фії, ж. Змѣя Pelias chersea.
Трок, -ку, м., употребл. также и только во мн. ч. торока, ремни у задней луки сѣдла. Прив'язав сакви до троку, взяв коня за повід.
Убухати Cм. убухувати.
