Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

перистий

Перистий, -а, -е. = перістий. І ти з міста, і я з міста, кажуть люде, що периста. Сама сіла, погляділа: була чорна — поруділа. Чуб. V. 113. 2) перисті чоботи. Сапоги съ красными голенищами и чорними головками. Харьк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 146.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЕРИСТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЕРИСТИЙ"
Бескет, -ту, м. = бескед. Довго крутилась, ходила по бескетах та по ярках. О. 1862. IV. 88.
Дра́нець, -нця, м. Оборванецъ.
Ляскоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Учащенно хлопать, щелкать. 2) Быстро говорить, быстро болтать, чаще — крикливымъ голосомъ. Вийде до них, ляскотить по пташиному, привітна, люба. МВ. (О. 1862. III. 44).
Насмішити, -шу́, -ши́ш, гл. Насмѣшить. Мнж. 4.
Покидати 2, -даю, -єш, гл. Бросить, оставить (во множествѣ). Нащо ж ти діточки покидала? Мил. 221. В руйновищі, що люде по'дбігали, покидали мов кучуруги цегли. K. Іов. 34. чуби покидати. Первоначально: остричься (о многихъ), а затѣмъ: быть взятымъ въ солдаты, такъ какъ при томъ взятыхъ стригутъ. Г. Барв. 15.
Попороскошувати, -шую, -єш, гл. Пожить, не стѣсняя себя, пожить въ роскоши. Я за первим чоловіком попороскошувала. Лебед. у.
Пороскушувати, -шую, -єш, гл. Раскусить (во множествѣ).
Потребити Cм. потребляти.
Спідліти, -лію, -єш, гл. Сдѣлаться подлымъ. К. Дз. 213.
Чорнокосий, -а, -е. Съ черной косой, черноволосый. Чорноока і чорнокоса мати. Морд. Оп. 54.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПЕРИСТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.