Вилляти, -ляю, -єш, гл. — вилити. Де ж тая барилочка, що виллята горілочка?
Гре́ць, -ця, м. 1) Музыкантъ, игрокъ. Ні швець, ні мнець, ні в дуду грець. 2) = Герець. Петро почав козацький грець. 3) Апоплексическій ударъ, параличъ, пострѣлъ. Грець тебе побивай. Щоб тебе грець попоносив на вилах. Шоб його кінський грець узяв.
Допомо́га, -ги, ж. Помощь, пособіе. Тільки озвешся, руку потягне і допомогу дасть. Я тобі буду в допомозі.
Замі́нний, -а, -е. 1) Замѣнительный. 2) — лист. Мѣновая запись.
Невсидючий, -а, -е. Непосѣда.
Оніміти, -мі́ю, -єш, гл.
1) Онѣмѣть. І язик мій оніміє.
2) Умолкнуть. Замовкли гармати, оніміли дзвони.
Пожилиця, -ці, пожиличка, -ки, ж. Жилица, квартирантка.
Польськість, -кости, ж. Свойство польскаго, то-же, что и польщизна.
Приказ, -зу, м. Приказъ. Біда не знає приказу.
Розчухрати, -ра́ю, -єш, гл.
1) Разрубить надвое.
2) Разбросать, раскидать. Всі човники їх (море) розчухрало. Ввесь город розчухрав.