Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Запоро́жнювати, -нюю, -єш, сов. в. запорожни́ти, -ню́, -ни́ш, гл. О посудѣ, мѣшкѣ, вообще о какомъ-либо вмѣстилищѣ: занимать, занять чѣмъ. Не запорожнюй миски, бо вона не наша.
Зати́катися, -каюся, -єшся, гл. Украситься цвѣтами и пр., заткнувъ ихъ въ волоса, головной уборъ. В саду була, рожу рвала та й затикалася. Чуб. V. 51. Ой упала зоря з неба та й розсипалася; мила зорю позбірала та й затикалася. Чуб. V. 1174.
Знизити, -ся. Cм. знижати, -ся.
Легеня, -ні, ж. Легкое (pulmo). Стали суди судити, комарика ділити: сьому-тому по стегну, а Костеві голова... а Йванові печінка... а Грицькові легені. Н. п.
Полум'ячко, -ка, с. Ум. отъ полум'я.
Пробаляндрясити, -шу, -сиш, гл. = пробазікати.
Салашитися, -шуся, -шишся, гл. Поселяться гдѣ. Желех.
Смирно нар. Смирно, кротко. А в коморі спірно, а у хаті смирно. Чуб. III. 366. Ум. смирненько, смирнесенько.
Спідневідити, -джу, -диш, гл. Обмануть, обнадежить я не исполнить. Поступилися прийти на роботу, а далі й нема й спідневідили мене. Волч. у.
Сторопіти, -пію, -єш, гл. = сторонитися. МВ. ІІ. 203.