Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Враженя, -няти, с. = вражча. Жиденята-враженята. беруть з хати котенята. Грин. ІІІ. 326.
Засмуча́ти, -ча́ю, -єш, засму́чувати, -чую, -єш, сов. в. засмути́ти, -чу́, -тиш, гл. Опечаливать, опечалить. Не тіш мої воріженьки, не засмучай мене. Гол. І. 289. Не засмучуй мене тяжко. K. Псал. 102. Вона ж його не звеселила, тілько гірше засмутила. Мет. 145. Господь засмутив, Господь и потішить. Н. Вол. у.
Здебе́ла нар. 1) Толсто, плотно. 2) чоловік здебе́ла. Человѣкъ дюжій, плотный. Черном.
Кибалиця, -ці, ж. = кибалка. Дівки вінки погубили, молодиці кибалиці. Чуб. V. 1113.
Кресання, -ня, с. Высѣканіе огня.
Кусінь, -сня, м. = кусень. Се мій кусть, не їж, а то будеш на тім світі кусатися. Уман. у.
Подвійний, -а, -е. Двойной. Подвійне скло. МВ. (О. 1862. III. 56). Подвійні вікна.
Покотьоло, -ла, с. Деревянный кружокъ (дѣтская игрушка). Скочусь, неначе те покотьоло, не забившись. Стор. МПр. 40. Ум. покотьольце.
Попротоптуватися, -туємося, -єтеся, гл. То-же, что и протоптатися, но во множествѣ.
Серпуха, -хи, ж. Раст. Serratula tinctoria L. ЗЮЗО. І. 136.