Випроваджати, -джаю, -єш и випроваджувати, -джую, -єш, сов. в. випровадити, -джу, -диш, гл. 1) Отправлять, отправить. Тую бабину дочку випровадив свиней напувать. Тоді випровадили його додому. 2) Провожать, проводить. Випровадь мя ко Дунаю. Вона його за ворота собаками випровадила.
Зачорні́ти, -ні́ю, -єш Зачернѣть. Ледве-ледве зачорнів ус.
Зоряно нар. Много звѣздъ. А зоряно так, що, здається, зорями в вічі сипле. мн. .
Ключкувати, -ку́ю, -єш, гл.
1) О зайцѣ: метать петли, умышленно запутывать дорогу, убѣгая, чтобы сбить гонящихся за звѣремъ собакъ.
2) Дѣлать увертки, увертываться.
Кульбачити, -ба́чу, -чиш, гл. Сѣдлать. Кульбач, хлопче, коня собі.
Наплю́скатися, -каюся, -єшся, гл. Наплескаться вволю.
Перебірниченько, -ка, перебірничок, -чка, м. Ум. отъ перевірник.
Плісце, -ця, с. Ум. отъ плесо.
Розкраяти, -ра́ю, -єш, гл. Разрѣзать. Хліб.... роскраяв. Роскраємо серце на дві половині.
Уторицею нар. Вдвое. Усі віддали йому вторицею.
