Вечерничити, -чу, -чиш, гл. Устраивать вечерниці, бывать на нихъ.
Вищербити, -блю, -биш, гл. Зазубрить, вызубрить, выбить щербину. Вищербила ніж. Зачепила рогачем горщик та й вищербила.
Жбу́хати, -хаю, -єш, одн. в. жбу́хнути, -ну, -неш, гл. Сразу много вливать, влить, налить.
Зді́бність, -ности, ж. Пригодность, годность; способность. Постеріг я в нім тогді велику здібность до поетичного критицізму.
Наме́сти́ Cм. намітати.
Ордань, -ні, ж.
1) Рѣка Іорданъ. Ой на річці, на Ордані пливе образ, виринає.
2) Мѣсто освященія воды на Крещеніе, а также и самое освященіе.
3) Изображеніе креста, дѣлаемое на праздникъ Богоявленія Господня. Дяк пише крейдою на дверях велику ордань... з Одамовою головою внизу.
Полазник, -ка, м. Тотъ, кто первый войдетъ во дворъ или избу въ полаз. Въ другихъ мѣстахъ Галиціи полазників бываетъ два: на Введеніе (21 ноября) и на Рождество. На Воведенія перший полазник. Хто того дня перший ввійде «до хиж», тот є полазником. Коли добре ведеся через рік, повідают, що доброго полазника мали; а зле, то злого.
Похороння, -ня, с. = похорон. Скілько хто хотів, стілько за похороння й брав.
Свідчиця, -ці, ж. = свідка.
Чувати, -ва́ю, -єш, гл. Слыхать. Що у вас чувати? А ні виду не видати, а ні чутки не чувати. Де ж таки хто чував, щоб дитина так незвичайно з питимою своєю матінкою поводилась. Чи чувано: вимовити християнській душі, єдиному дитяті: як хоч, хоч і втопися!
