Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Березниця, -ці, ж. = березник. Бігла телиця та з березниці. X. Сб. VII. 444.
Бруслевина, брусленина, -ни, ж. Раст. Evonymus verrucosus Scop. ЗЮЗО. I. 123.
Вйо! меж. Крикъ на лошадей: но! Вх. Лем. 398.
Горува́тий, -а, -е. Гористый, холмистый. Горувате поле. Вх. Лем. 405.
Загалу́нити, -ся. Cм. загалунювати, -ся.
Зана́, -ни́, ж. Раст. Головня зерновая, Uredo segetum. Дивись лишень... скільки Бог дав сьому чоловікові пшениці, та яка ж гарна, та чиста, нема в неї ні зани 1), ні кукілю. — 1) Зана — таке зілля, що як доспіє, то неначе сажа з квітки сиплеться і темнить пшеницю. Стор. І. 23.
Кабащина, -ни, ж. соб. Кабаки. Якось московщиною дивиться: замість шинків — проклята кабащина, постоялі двори на московський звичай. Стор.
Опиус, -са, м. Пьяница. Але почкай но! то такі опиуси, що все попропивають. Подольск. г.
Приштрикувати, -кую, -єш, сов. в. приштрикну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Прикалывать, приколоть, пригвоздить. Приштрикнув до землі як жабу. Полт. Взяв рожен і приштрикнув її у потилицю до землі. Грин. II. 163.
Холодець, -дцю, м. 1) Студень (кушанье). А дзус холодцю їсти. Ном. № 4744. 2) Окрошка, ботвинья (кушанье). 3) Раст. Спаржа, Asperagus temiifolius.