Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Виплинути 2, -ну, -неш, гл. = виплисти. Кому щастя, той і на києві виплине. Ном. № 1666.
Гильце, -ця, с. = гільце. МУЕ. ІІІ. 96, 100; О. 1861. XI. Св. 59.
Кірмак, -ка, м. = кироман. ЗЮЗО. І. 137.
Перегрібатися, -баюся, -єшся, сов. в. перегребтися, -буся, -бешся, гл. Переправляться, переправиться на веслахъ. Ой бистрії річки, круті бережечки, — перегрібся, перевізся козак молоденький. Н. п.
Полюбовник, -ка, м. Любовникъ. Сквир. у. Кому, красо, достанешся? Чи сотнику, чи полковнику, чи прежньому полюбовнику. Чуб. IV. 495. Ум. полюбо́вничок.
Порозсерджувати, -джую, -єш, гл. Разсердить (многихъ).
Поточуватися, -чуюся, -єшся, гл. Покачиваться, пошатываться. Загнибіда увійшов у кухню, поточуючись. Мир. Пов. II, 76.
Пробоєць, -йця, м. Пробойникъ. Херс. у.
Роззіпатися, -паюся, -єшся, гл. Раскричаться. Дитина роззіпалась.
Турчинів, -нова, -ве Принадлежащій турку. Слухай, пані турчинова: привів-єм ті невільницю, аж із Польщі робітницю. Лукаш. 117.