Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Анке́р и анки́р-ру, м. = Альки́рДе ж ти будеш спала? — В анкерю, в пірю. Гол. І. 126.
Заморя́тися, -ря́юся, -єшся, сов. в. замори́тися, -рю́ся, -ришся, гл. Уставать, устать, утомиться. Аж заморився від натуги, а все таки не зворухнув торби. Стор. МПр. 7.
Ле́льо, -ля, м. Батюшка, отецъ. Шух. І. 32.
Напророкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Напророчить. Не даремне таке напророкував странній. Г. Барв. 461.
Оскальнутися, -нуся, -не́шся, гл. Одн. в. отъ осколя́тися. Усмѣхнуться. Хоч би вона оком оскальнулась. Кролев. у.
Підотавитися, -влюся, -вишся, гл. О травѣ: отрасти, подняться послѣ косьбы. Трава підотавилася. Лубен. у.
Прислини мн. = паслін. Вх. Пч. І. 13.
Угасити, -шу, -сиш, гл. Потушить. Зоставсь ти без роду, без хати на світі, щоб родом коханим серця не скувати, хатнім упокоєм духа, не вгасити. К. Досв. 31.
Умолити, -лю́, -лиш, гл. Умолить. Оглянься, Господи, доколі твого гніву? Доколі не даси рабам тебе вмолити? К. Псал. 212.
У́чий, -а, -е. = Ове́чий. Вх. Лем. 4 76.