Винняти, -йму, -меш, гл. = виняти. Ххе!... виннявши з рота люльку і сплюнувши, мовив Кирило.
Дригті́ти, -гчу́, -ти́ш, гл. = драгліти.
Дубала́ нар. Дыбомъ, вверхъ ногами. Дубала стати. Cм. дубора.
Коломиєць, ми́йця, м.
1) Житель Коломыйскаго округа.
2) Добывающій соль. Ой чи ти козак, чи ти чумак, чи ти коломиєць? передай мені хоть сухарь на гостинець. Значеніе слова видно изъ слѣдующихъ стиховъ Климентія: Торяники велику працю подиймають, паче коломийцов, що гуски виробляють.
Лепти́ця, -ці, ж. Раст. Lychnis.
П'ятеро числ. Пятеро. Хиба п'ятеро горобців не продають за два шаги.
Тіпець, -пцю́, м. Раст. Festuca ovina L.
Товщий, -а, -е. Сравн. ст. отъ товстий.
Указник, -ка, м. Указчикъ. Сьогодня не празник, а ти нам не вказник.
Штундовий, -а, -е. 1) Относящійся къ штундѣ.
2) = штундарь.