Вага, -ги, ж. 1) Вѣсъ. На хуру вагою кладуть. Ой десь мій брат у Криму продає сіль на вагу. вагою дати. Отпустить на вѣсъ. важкою вагою. Съ великимъ трудомъ. 2) Тяжесть, бремя, грузъ. Хури йшли з вагою. Широко ступав Марко, здавалось, і ваги ніякої не було у його на плечах. Ото ж на мене вагою сіло. Усяка людина має свою вагу на світі. 3) Вѣсы. Ой, хто б узяв та зважив моє горе! хто б на вагу зложив моє нещастя. 4) Гиря. Я бачив ув Одесі самограйну машину: ваги колеса повертають, а вона й грає, так само як у дзиґаркові. 5) Вѣсъ, значеніе, сила. Це для мене не має жадної ваги. 6) бути у вазі. Быть беременной. На третій годочок я стала у вазі: Господь і мені дав. 7) Колебаніе. Гой ги, вороги! ми не маєм ваги! Ревуть, лютують вороги, козацтво преться без ваги — і покотились яничари.
Вікно, -на, с. 1) Окно. Ой одсунь вікно да кватирочку. Не тільки світу, що в вікні. 2) Отверстіе во льду для ловли рыбы. 3) = вікнина 2. Ум. віконце, віконечко.
Ворик, -ка, м. Ум. отъ вір 3. Жеребчикъ.
Живце́м нар. Живьемъ. Живцем у яму лягай. З пліч головку як галку зняв, жону його й дітей живцем забрав. Скажу соколові живцем вас поїсти.
Засуди́ти, -джу́, -диш, гл. Осудить, приговорить. Ой вже тебе, молодий козаче, в салдати засудили.
Идол, -ла, м.
1) Идолъ.
2) Чортъ. Ув. идоля́ка. Так і загув угору той идоляка.
На́зімок, -мка, м. Годовалый бычокъ.
Обутріти, -рить, гл. безл. Наступить утру. Вже сонце обутріло.
Уриватися II, -ваюся, -єшся, сов. в. уритися, уриюся, -єшся, гл. Зарываться, зарыться. Кабан каже: я побіжу в болото та в мул уриюсь. У Кулиша о потупленныхъ, смотрящихъ въ землю, глазахъ. Не дивились на божий світ від сліз : в чорну землю врились.
Хлющити, -щу, -щиш, гл. Отекать? Ото обмочило тебе дощем, аж хлющить.